полінований
ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полініюва́ти.
Сірий графітний слід олівця на полінованому «в клітинку» папері горів перед очима огнистим шнуром на багряних полотнищах прапорів (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 313).
Словник української мови (СУМ-11)