Орфографічний словник української мови

полінований

поліно́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. полінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полініювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полінований — ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до полініюва́ти. Полінований папір; Полінований зошит.  Словник української мови у 20 томах
  3. полінований — ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полініюва́ти. Сірий графітний слід олівця на полінованому «в клітинку» папері горів перед очима огнистим шнуром на багряних полотнищах прапорів (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 313).  Словник української мови в 11 томах