полінований

поліно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до полініювати.

Значення в інших словниках

1. полінований — поліно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. полінований — ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до полініюва́ти. Полінований папір; Полінований зошит.  Словник української мови у 20 томах
3. полінований — ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полініюва́ти. Сірий графітний слід олівця на полінованому «в клітинку» папері горів перед очима огнистим шнуром на багряних полотнищах прапорів (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 313).  Словник української мови в 11 томах