1. Словник української мови в 11 томах

полінований

ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полініюва́ти.

Сірий графітний слід олівця на полінованому «в клітинку» папері горів перед очима огнистим шнуром на багряних полотнищах прапорів (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полініювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полінований — поліно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. полінований — ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до полініюва́ти. Полінований папір; Полінований зошит. Словник української мови у 20 томах