полінований
ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до полініюва́ти.
Полінований папір;
Полінований зошит.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полініювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полінований — поліно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- полінований — ПОЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полініюва́ти. Сірий графітний слід олівця на полінованому «в клітинку» папері горів перед очима огнистим шнуром на багряних полотнищах прапорів (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 313). Словник української мови в 11 томах