поліфонічний

поліфоні́чний

(грец. πολύφωνος)

муз. багатозвучний, багатоголосий.

Значення в інших словниках

1. поліфонічний — Багатоголосий, ряснозвучний; поліфонний.  Словник синонімів Караванського
2. поліфонічний — [пол'іфоун’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. поліфонічний — -а, -е. 1》 муз. Стос. до поліфонії, оснований на поліфонії, що характеризується поліфонією. 2》 Багатозвучний, багатоголосий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поліфонічний — Багатоголосний  Словник чужослів Павло Штепа
5. поліфонічний — поліфоні́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
6. поліфонічний — ПОЛІФОНІ́ЧНИЙ, а, е, муз. Прикм. до поліфоні́я. Збагачення народних мелодій поліфонічним звучанням є однією з головних стилістичних особливостей творчого методу композитора [Є. Козака] (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. поліфонічний — Поліфоні́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. поліфонічний — ПОЛІФОНІ́ЧНИЙ, а, е, муз. Прикм. до поліфоні́я. Збагачення народних мелодій поліфонічним звучанням є однією з головних стилістичних особливостей творчого методу композитора [Є. Козака] (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах