поліфонічний
ПОЛІФОНІ́ЧНИЙ, а, е, муз.
Прикм. до поліфоні́я.
Збагачення народних мелодій поліфонічним звучанням є однією з головних стилістичних особливостей творчого методу композитора [Є. Козака] (з наук. літ.);
Лятошинський широко застосовує прийоми тематичного розвитку, великого значення надає також поліфонічним засобам (з наук. літ.);
// Побудований на поліфонії.
Поліфонічні пісні, як правило, починає один виконавець – заспівувач (з наук. літ.);
* Образно. Багатобарвною, поліфонічною є творчість І. Франка в жанрі поезії, в ліриці і в епіці (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)