профанація

профана́ція

(лат. profanatio, від profano – оскверняю)

1. Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю.

2. Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось.

Значення в інших словниках

1. профанація — профана́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. профанація — -ї, ж., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого; неуцьке перекручування, опоганення чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. профанація — Зневага, знечестя, осорома, глум  Словник чужослів Павло Штепа
4. профанація — ПРОФАНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого, неуцьке перекручування, опоганення, чогось.  Словник української мови у 20 томах
5. профанація — Профана́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)