профанація
профана́ція
(лат. profanatio, від profano – оскверняю)
1. Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю.
2. Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- профанація — профана́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- профанація — -ї, ж., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого; неуцьке перекручування, опоганення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- профанація — Зневага, знечестя, осорома, глум Словник чужослів Павло Штепа
- профанація — ПРОФАНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого, неуцьке перекручування, опоганення, чогось. Словник української мови у 20 томах
- профанація — Профана́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)