профанація

профана́ція

(лат. profanatio, від profano – оскверняю)

1. Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю.

2. Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. профанація — профана́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. профанація — -ї, ж., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого; неуцьке перекручування, опоганення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. профанація — Зневага, знечестя, осорома, глум Словник чужослів Павло Штепа
  4. профанація — ПРОФАНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого, неуцьке перекручування, опоганення, чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. профанація — Профана́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)