профанація
профана́ція
-ї, ж., книжн.
Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого; неуцьке перекручування, опоганення чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- профанація — профана́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- профанація — Зневага, знечестя, осорома, глум Словник чужослів Павло Штепа
- профанація — ПРОФАНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого, неуцьке перекручування, опоганення, чогось. Словник української мови у 20 томах
- профанація — профана́ція (лат. profanatio, від profano – оскверняю) 1. Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю. 2. Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось. Словник іншомовних слів Мельничука
- профанація — Профана́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)