птоз

(від грец. πτωσις – падіння)

опущення верхньої повіки у людини або тварин внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м’яза, що її підіймає. Термін «птоз» застосовують також для позначення опущення внутрішніх органів (напр., спланхноптоз).

Значення в інших словниках

1. птоз — птоз іменник чоловічого роду хворобливий стан — опущення органу  Орфографічний словник української мови
2. птоз — -у, ч., вет., мед. Опущення верхньої повіки у людини або тварин внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м'яза, що її підіймає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. птоз — ПТОЗ, у, ч., мед., вет. Опущення верхньої повіки у людини або тварини внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м'яза, що її підіймає.  Словник української мови у 20 томах