Орфографічний словник української мови

птоз

птоз

іменник чоловічого роду

хворобливий стан — опущення органу

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. птоз — -у, ч., вет., мед. Опущення верхньої повіки у людини або тварин внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м'яза, що її підіймає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. птоз — ПТОЗ, у, ч., мед., вет. Опущення верхньої повіки у людини або тварини внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м'яза, що її підіймає.  Словник української мови у 20 томах
  3. птоз — (від грец. πτωσις – падіння) опущення верхньої повіки у людини або тварин внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м’яза, що її підіймає. Термін «птоз» застосовують також для позначення опущення внутрішніх органів (напр., спланхноптоз).  Словник іншомовних слів Мельничука