пілот

піло́т

(франц. pilote, з італ. pilota, від грец. πηδωτης – керманич)

льотчик; спеціаліст з керування літальним апаратом (літак, вертоліт, планер, аеростат, дирижабль).

Значення в інших словниках

1. пілот — (водій літака) авіатор, літун, льотчик.  Словник синонімів Полюги
2. пілот — піло́т 1 іменник чоловічого роду, істота водій літального апарата або гоночного автомобіля піло́т 2 іменник чоловічого роду фільтр електромережі  Орфографічний словник української мови
3. пілот — -а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пілот — Летун, див. авіятор  Словник чужослів Павло Штепа
5. пілот — ПІЛО́Т, а, ч. 1. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (з навч. літ.); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
6. пілот — ЛЬО́ТЧИК (водій літака), ПІЛО́Т, АВІА́ТОР, ЛІТУ́Н. Льотчик повинен уміти зберігати напрям на зльоті (О. Ільченко); Літак ставав живою істотою, а мозгом і серцем його був спокійний пілот Волох (В. Собко); Сашко Птаха..  Словник синонімів української мови
7. пілот — Піло́т, -та; -ло́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пілот — ПІЛО́Т, а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (Фіз. геогр., 5, 1956, 95); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (Довж., Зач. Десна, 1957, 66).  Словник української мови в 11 томах