Орфографічний словник української мови

пілот

піло́т 1

іменник чоловічого роду, істота

водій літального апарата або гоночного автомобіля

піло́т 2

іменник чоловічого роду

фільтр електромережі

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пілот — (водій літака) авіатор, літун, льотчик.  Словник синонімів Полюги
  2. пілот — -а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пілот — Летун, див. авіятор  Словник чужослів Павло Штепа
  4. пілот — ПІЛО́Т, а, ч. 1. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (з навч. літ.); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
  5. пілот — піло́т (франц. pilote, з італ. pilota, від грец. πηδωτης – керманич) льотчик; спеціаліст з керування літальним апаратом (літак, вертоліт, планер, аеростат, дирижабль).  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пілот — ЛЬО́ТЧИК (водій літака), ПІЛО́Т, АВІА́ТОР, ЛІТУ́Н. Льотчик повинен уміти зберігати напрям на зльоті (О. Ільченко); Літак ставав живою істотою, а мозгом і серцем його був спокійний пілот Волох (В. Собко); Сашко Птаха..  Словник синонімів української мови
  7. пілот — Піло́т, -та; -ло́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пілот — ПІЛО́Т, а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (Фіз. геогр., 5, 1956, 95); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (Довж., Зач. Десна, 1957, 66).  Словник української мови в 11 томах