пілот —
піло́т 1 іменник чоловічого роду, істота водій літального апарата або гоночного автомобіля піло́т 2 іменник чоловічого роду фільтр електромережі
Орфографічний словник української мови
пілот —
Летун, див. авіятор
Словник чужослів Павло Штепа
пілот —
ПІЛО́Т, а, ч. 1. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (з навч. літ.); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
пілот —
піло́т (франц. pilote, з італ. pilota, від грец. πηδωτης – керманич) льотчик; спеціаліст з керування літальним апаратом (літак, вертоліт, планер, аеростат, дирижабль).
Словник іншомовних слів Мельничука
пілот —
ЛЬО́ТЧИК (водій літака), ПІЛО́Т, АВІА́ТОР, ЛІТУ́Н. Льотчик повинен уміти зберігати напрям на зльоті (О. Ільченко); Літак ставав живою істотою, а мозгом і серцем його був спокійний пілот Волох (В. Собко); Сашко Птаха..
Словник синонімів української мови
пілот —
ПІЛО́Т, а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (Фіз. геогр., 5, 1956, 95); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (Довж., Зач. Десна, 1957, 66).
Словник української мови в 11 томах