реактор

реа́ктор

(від ре... і лат. actor – діючий)

1. Індуктивний опір (котушка без осердя) для обмеження струму короткого замикання.

2. Р. ядерний – установка, в якій здійснюється керована ланцюгова реакція поділу атомних ядер.

3. Р. хімічний – апарат для здійснення хімічних реакцій (колони, автоклав, конвертер тощо).

Значення в інших словниках

1. реактор — реа́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. реактор — [реиактор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
3. реактор — -а, ч. 1》 ел. Потужна котушка індуктивності для обмеження струмів короткого замикання і підтримування напруги у високовольтних установках. 2》 хім. Апарат для проведення хімічних реакцій при певних температурах і тисках. 3》 фіз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. реактор — РЕА́КТОР, а, ч. 1. ел. Потужна котушка індуктивності для обмеження струмів короткого замикання і підтримування напруги у високовольтних установках. * Образно. Наш квапливий крок стає все ширшим, швидшим, і ми з вами щораз повинні бачити все далі й далі.  Словник української мови у 20 томах
5. реактор — РЕА́КТОР, а, ч. 1. ел. Потужна котушка індуктивності для обмеження струмів короткого замикання і підтримування напруги у високовольтних установках. *Образно. Наш квапливий крок стає все ширшим, швидшим, і ми з вами щораз повинні бачити все далі й далі.  Словник української мови в 11 томах