реактор
РЕА́КТОР, а, ч.
1. ел. Потужна котушка індуктивності для обмеження струмів короткого замикання і підтримування напруги у високовольтних установках.
*Образно. Наш квапливий крок стає все ширшим, швидшим, і ми з вами щораз повинні бачити все далі й далі. Бо час міняється, бо в реакторі сучасної перенапруги інакшою стає й душа народу (Літ. Укр., 27.XI 1970, 2).
2. хім. Апарат для проведення хімічних реакцій при певних температурах і тисках.
3. фіз. Установка, де відбувається керована ланцюгова ядерна реакція поділу атомних ядер.
Радіаційні зміни в речовині треба враховувати при проектуванні і експлуатації реакторів (Наука.., 9, 1956, 6).
∆ А́томний (я́дерний) реа́ктор — те саме, що реа́ктор 3.
На існуючих атомних реакторах регулюючі і запобіжні пристрої працюють з датчиками, встановленими нерухомо (Наука.., 10, 1963, 39);
На практиці ланцюгову реакцію ділення урану використовують у так званих ядерних реакторах (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 253).
Словник української мови (СУМ-11)