резонер

резоне́р

(франц. raisonneur)

1. Персонаж, який висловлює думки автора про зображені події та інших героїв твору.

2. Людина, яка любить розмірковувати на повчальні теми.

Значення в інших словниках

1. резонер — резоне́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. резонер — -а, ч. 1》 Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. || Актор, який виконує таку роль. 2》 Людина, яка має схильність до довгих повчальних промов і просторікувань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резонер — Поук, див. ментор  Словник чужослів Павло Штепа
4. резонер — РЕЗОНЕ́Р, а, ч. 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. Позитивний герой у сатирі нерідко виступає ще як резонер, а не активний борець із злом. Але це пояснюється лише творчою невправністю авторів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. резонер — Резоне́р, -не́ра; -не́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. резонер — РЕЗОНЕ́Р, а, ч. 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. Позитивний герой у сатирі нерідко виступає ще як резонер, а не активний борець із злом. Але це пояснюється лише творчою невправністю авторів (Рад.  Словник української мови в 11 томах