резонер
резоне́р
(франц. raisonneur)
1. Персонаж, який висловлює думки автора про зображені події та інших героїв твору.
2. Людина, яка любить розмірковувати на повчальні теми.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резонер — резоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- резонер — -а, ч. 1》 Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. || Актор, який виконує таку роль. 2》 Людина, яка має схильність до довгих повчальних промов і просторікувань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резонер — Поук, див. ментор Словник чужослів Павло Штепа
- резонер — РЕЗОНЕ́Р, а, ч. 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. Позитивний герой у сатирі нерідко виступає ще як резонер, а не активний борець із злом. Але це пояснюється лише творчою невправністю авторів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- резонер — Резоне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- резонер — РЕЗОНЕ́Р, а, ч. 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. Позитивний герой у сатирі нерідко виступає ще як резонер, а не активний борець із злом. Але це пояснюється лише творчою невправністю авторів (Рад. Словник української мови в 11 томах