резонер

Значення в інших словниках

1. резонер — резоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. резонер — -а, ч. 1》 Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. || Актор, який виконує таку роль. 2》 Людина, яка має схильність до довгих повчальних промов і просторікувань. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резонер — РЕЗОНЕ́Р, а, ч. 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. Позитивний герой у сатирі нерідко виступає ще як резонер, а не активний борець із злом. Але це пояснюється лише творчою невправністю авторів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. резонер — резоне́р (франц. raisonneur) 1. Персонаж, який висловлює думки автора про зображені події та інших героїв твору. 2. Людина, яка любить розмірковувати на повчальні теми. Словник іншомовних слів Мельничука
5. резонер — Резоне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. резонер — РЕЗОНЕ́Р, а, ч. 1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. Позитивний герой у сатирі нерідко виступає ще як резонер, а не активний борець із злом. Але це пояснюється лише творчою невправністю авторів (Рад. Словник української мови в 11 томах