реографія

реогра́фія

(від грец. ρέω – течу і ...графія)

метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові. Р. здійснюють за допомогою спеціального приладу – реографа.

Значення в інших словниках

1. реографія — реогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реографія — -ї, ж. Метод дослідження кровонаповнення органів і тканин шляхом вимірювання їх електричного опору. Грудна реографія — те саме, що реокардіографія. Очна реографія — те саме, що офтальмореографія. Прекардіальна реографія — те саме, що реокардіографія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реографія — РЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Метод вивчення кровообігу за допомогою графічної реєстрації коливань опору частин тіла змінному струмові звукової або надзвукової частоти.  Словник української мови у 20 томах