реографія

реогра́фія

-ї, ж.

Метод дослідження кровонаповнення органів і тканин шляхом вимірювання їх електричного опору.

Грудна реографія — те саме, що реокардіографія.

Очна реографія — те саме, що офтальмореографія.

Прекардіальна реографія — те саме, що реокардіографія.

Значення в інших словниках

1. реографія — реогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реографія — РЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Метод вивчення кровообігу за допомогою графічної реєстрації коливань опору частин тіла змінному струмові звукової або надзвукової частоти.  Словник української мови у 20 томах
3. реографія — реогра́фія (від грец. ρέω – течу і ...графія) метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові. Р. здійснюють за допомогою спеціального приладу – реографа.  Словник іншомовних слів Мельничука