Словник української мови у 20 томах

реографія

РЕОГРА́ФІЯ, ї, ж.

Метод вивчення кровообігу за допомогою графічної реєстрації коливань опору частин тіла змінному струмові звукової або надзвукової частоти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. реографія — реогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. реографія — -ї, ж. Метод дослідження кровонаповнення органів і тканин шляхом вимірювання їх електричного опору. Грудна реографія — те саме, що реокардіографія. Очна реографія — те саме, що офтальмореографія. Прекардіальна реографія — те саме, що реокардіографія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реографія — реогра́фія (від грец. ρέω – течу і ...графія) метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові. Р. здійснюють за допомогою спеціального приладу – реографа.  Словник іншомовних слів Мельничука