риторика

рито́рика

(грец. ρητορική – ораторське мистецтво)

1. Наука красномовства.

2. Переносно – зовнішньо ефектне, але малозмістовне красномовство.

Значення в інших словниках

1. риторика — рито́рика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. риторика — (гр. rhetorike — оpатоpське мистецтво) наука пpо кpасномовство. В основі цього слова лежить форма грецького дієслова reo, що означала “говорить цілісно, доречно, гарно”.  Словник стилістичних термінів
3. риторика — Красномовство, ораторське мистецтво; П. марнослів'я, теревені.  Словник синонімів Караванського
4. риторика — (від грецьк. — ораторське мистецтво) дисципліна, яка вивчає способи побудови виразної мови, різні способи мовного впливу на аудиторію  Словник іншомовних соціокультурних термінів
5. риторика — [риеториека] -кие, д. і м. -иец'і  Орфоепічний словник української мови
6. риторика — -и, ж. 1》 Наука красномовства, ораторське мистецтво. || Навчальний предмет, в якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. || рідко. Підручник із цього предмета. 2》 перен. Зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство. 3》 заст. Назва молодшого класу духовної семінарії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. риторика — Красномовство, див. калілогія  Словник чужослів Павло Штепа
8. риторика — РИТО́РИКА, и, ж. 1. Наука красномовства, ораторське мистецтво. Богослов'я, філософія, риторика, граматика становили основу комплексу знань, що їх здобували освічені люди на Русі (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
9. риторика — (англ. rhetoric) наука, розроблена стародавніми мислителями про ораторське мистецтво та майстерність викладати думки усно і письмово.  Економічний словник
10. риторика — Мистецтво або теорія красномовства, наука про основи правильного та красного висловлювання; виникла у Стародавній Греції, досягла вершини розвитку в рим. ритора Квінтіліана; викладалася в європ. школах до середини XVII ст.; риторичне запитання — запитання, що не потребує відповіді.  Універсальний словник-енциклопедія
11. риторика — РИТОРИКА (грецьк. ρητορική τέχνη — ораторське мистецтво, наука красномовства; лат. ars rhetorica — мистецтво говоріння) Сьогодні термін "риторика" вживають у різних значеннях: 1) наука красномовства, ораторське мистецтво; 2) навчальний предмет...  Філософський енциклопедичний словник
12. риторика — ФРАЗЕ́РСТВО (пишні, але беззмістовні вислови); РИТО́РИКА, РИТОРИ́ЗМ, РИ́ТОРСТВО заст. (позбавлене змісту красномовство); ДЕМАГО́ГІЯ (залучення для більшої переконливості облудних обіцянок і гасел); СЛОВОБЛУ́ДСТВО зневажл., СЛОВОБЛУ́ДДЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
13. риторика — Ре[и]то́рика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
14. риторика — РИТО́РИКА, и, ж. 1. Наука красномовства, ораторське мистецтво. Богослов’я, філософія, риторика, граматика становили основу комплексу знань, що їх здобували освічені люди на Русі (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах
15. риторика — рос. риторика 1. Наука красномовства. 2. Переносно — зовнішньо ефектне, але малоефективне, малозмістовне красномовство, пустослів'я.  Eкономічна енциклопедія