Словник іншомовних слів Мельничука

риторичний

ритори́чний

(грец. ρητορικός)

1. Той, що стосується риторики.

2. Ораторський.

3. Пишномовний.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. риторичний — ритори́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. риторичний — -а, -е. Стос. до риторики. || Написаний за правилами риторики (у 1 знач.). Риторичне заперечення — одна з фігур поетичної мови, що полягає у використанні заперечення як засобу наголошення уваги на чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. риторичний — Пишномовний, див. ельоквентний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. риторичний — РИТОРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до риторики. Часом у спокійну епічну мову літопису вриваються елементи риторичного стилю – окличні або питальні речення (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. риторичний — Ре[и]тори́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. риторичний — РИТОРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до риторики. Часом у спокійну епічну мову літопису вриваються елементи риторичного стилю — окличні або питальні речення (Курс. іст. укр. літ.  Словник української мови в 11 томах