риторичний
РИТОРИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до риторики.
Часом у спокійну епічну мову літопису вриваються елементи риторичного стилю – окличні або питальні речення (з навч. літ.);
Пригадуючи, як часто слово “риторика” ми вживаємо у негативному значенні, доведеться визнати свою провину, бо без мистецтва риторичного немає і мистецтва поетичного; в цьому плані риторика – неодмінна частина поетики (С. Крижанівський);
Воронцов не вдається до гучної, риторичної фрази (з наук. літ.);
// Написаний за правилами риторики (у 1 знач.).
Автори риторичних церковних і шкільних проповідей прагнули наблизити свої твори до того літературного стилю, що оформився в Європі, зокрема в Польщі, в XVI –XVII ст., в епоху феодально-католицької реакції (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)