сильфон

сильфо́н

(від сильфи)

трубка або камера з гофрованою (хвилеподібною) поверхнею, застосовувана в різних приладах і пристроях як чутливий елемент, що розширяється або стискується від зміни тиску вміщених у ньому рідини, пари або газу.

Значення в інших словниках

1. сильфон — сильфо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сильфон — -а, ч. Поперечно-гофрована тонкостінна трубка, що працює як пружина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сильфон — СИЛЬФО́Н, а, ч. Поперечно-гофрована тонкостінна трубка, що працює як пружина.  Словник української мови у 20 томах