сингулярний

сингуля́рний

(лат. singularis)

окремий, одиничний, єдиний;

¤ с-а (або особлива) точка – точка на діаграмі стану речовини і діаграмі склад-властивість, що відповідає хімічній сполуці постійного складу.

Значення в інших словниках

1. сингулярний — сингуля́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сингулярний — -а, -е. 1》 Стос. до стану нескінченності деяких фізичних величин. 2》 Окремий, одиничний, єдиний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сингулярний — див. поодинокий, одиночний, сепаратний, унікальний  Словник чужослів Павло Штепа
4. сингулярний — СИНГУЛЯ́РНИЙ, а, е. 1. Який стосується стану нескінченості деяких фізичних величин. Наявність кутових точок робить систему інтегральних рівнянь сингулярною (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах