сингулярний
СИНГУЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Який стосується стану нескінченості деяких фізичних величин.
Наявність кутових точок робить систему інтегральних рівнянь сингулярною (з наук. літ.);
Міріади таких зоряних вихорів різної потужності – сингулярні ядра космічного епітелію, своєрідної шкіри велетенського організму (О. Бердник).
2. Окремий, одиничний, єдиний.
Словник української мови (СУМ-20)