тактичний

такти́чний

(грец. τακτικός)

той, що належить до тактики, випливає з принципів й правил тактики;

¤ т-а одиниця – підрозділ, здатний самостійно виконувати бойові завдання.

Значення в інших словниках

1. тактичний — такти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тактичний — ТАКТИЧНИЙ – ТАКТОВНИЙ Тактичний. Який стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
3. тактичний — ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до тактики. І ще одна думочка, тактичного, так би мовити, спрямування: дядька голими руками не візьмеш, красним словом не купиш (А. Дімаров); Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. тактичний — -а, -е. 1》 Стос. до тактики. 2》 Стос. до провадження бою, бойовий; який має значення для здійснення певної бойової операції. Тактична одиниця — підрозділ, здатний самостійно виконувати бойові завдання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тактичний — Такти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тактичний — ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до тактики. Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є. Кравч., Квіти..  Словник української мови в 11 томах