тактичний
такти́чний
(грец. τακτικός)
той, що належить до тактики, випливає з принципів й правил тактики;
¤ т-а одиниця – підрозділ, здатний самостійно виконувати бойові завдання.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тактичний — такти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- тактичний — ТАКТИЧНИЙ – ТАКТОВНИЙ Тактичний. Який стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- тактичний — ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до тактики. І ще одна думочка, тактичного, так би мовити, спрямування: дядька голими руками не візьмеш, красним словом не купиш (А. Дімаров); Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є. Словник української мови у 20 томах
- тактичний — -а, -е. 1》 Стос. до тактики. 2》 Стос. до провадження бою, бойовий; який має значення для здійснення певної бойової операції. Тактична одиниця — підрозділ, здатний самостійно виконувати бойові завдання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тактичний — Такти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тактичний — ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до тактики. Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є. Кравч., Квіти.. Словник української мови в 11 томах