тактичний

ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до тактики.

І ще одна думочка, тактичного, так би мовити, спрямування: дядька голими руками не візьмеш, красним словом не купиш (А. Дімаров);

Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є. Кравченко);

Ніхто не знав, що ці обережні зальоти були звичайними тактичними заходами у тій великій стратегії кохання, яка підказується самою матір'ю природою (П. Колесник);

Найважливіше тактичне завдання при проголошенні державного суверенітету – не допустити конфліктів, спрямованих на розкол України (з газ.).

2. Стос. до провадження бою, бойовий; який має значення для здійснення певної бойової операції.

Хмельницький уміло використовував найрізноманітніші тактичні прийоми, залежно від співвідношення сил і конкретної обстановки [бою] (з наук. літ.);

Виходячи з своїх тактичних міркувань, він [комбат] хотів захопити готель цілим (О. Гончар);

Здається, більше рації має ТОмашівський, котрий пояснює дальший наступ Хмельницького причинами тактичного й практичного характеру (з наук. літ.);

Вогневу силу наших сухопутних військ становлять оперативно-тактичні й тактичні ракети (з наук.-попул. літ.).