1. Словник української мови в 11 томах

тактичний

ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до тактики.

Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 34);

Наша бвротьба за мир — не тимчасовий тактичний прийом, а генеральна лінія зовнішньої політики СРСР, яку визначає сама природа соціалізму (Літ. газ., 23.IV 1961, 2);

Ніхто не знав, що ці обережні зальоти були звичайними тактичними заходами у тій великій стратегії кохання, яка підказується самою матір’ю природою (Кол., Терен.., 1959, 116).

2. Стос. до провадження бою, бойовий; який має значення для здійснення певної бойової операції.

Хмельницький уміло використовував найрізноманітніші тактичні прийоми, залежно від співвідношення сил і конкретної обстановки [бою] (Іст. УРСР, І, 1953, 250);

Виходячи з своїх тактичних міркувань, він [комбат] хотів захопити готель цілим (Гончар, III, 1959, 248);

Вогневу силу наших сухопутних військ становлять оперативно-тактичні й тактичні ракети (Наука.., 2, 1966, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тактичний — такти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тактичний — ТАКТИЧНИЙ – ТАКТОВНИЙ Тактичний. Який стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  3. тактичний — ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до тактики. І ще одна думочка, тактичного, так би мовити, спрямування: дядька голими руками не візьмеш, красним словом не купиш (А. Дімаров); Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. тактичний — -а, -е. 1》 Стос. до тактики. 2》 Стос. до провадження бою, бойовий; який має значення для здійснення певної бойової операції. Тактична одиниця — підрозділ, здатний самостійно виконувати бойові завдання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тактичний — такти́чний (грец. τακτικός) той, що належить до тактики, випливає з принципів й правил тактики; ¤ т-а одиниця – підрозділ, здатний самостійно виконувати бойові завдання. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тактичний — Такти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)