тактичний
ТАКТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до тактики.
І ще одна думочка, тактичного, так би мовити, спрямування: дядька голими руками не візьмеш, красним словом не купиш (А. Дімаров);
Ходив [Володя] на тактичні заняття. Вивчав гвинтівку, автомат і слухав бесіди (Є. Кравченко);
Ніхто не знав, що ці обережні зальоти були звичайними тактичними заходами у тій великій стратегії кохання, яка підказується самою матір'ю природою (П. Колесник);
Найважливіше тактичне завдання при проголошенні державного суверенітету – не допустити конфліктів, спрямованих на розкол України (з газ.).
2. Стос. до провадження бою, бойовий; який має значення для здійснення певної бойової операції.
Хмельницький уміло використовував найрізноманітніші тактичні прийоми, залежно від співвідношення сил і конкретної обстановки [бою] (з наук. літ.);
Виходячи з своїх тактичних міркувань, він [комбат] хотів захопити готель цілим (О. Гончар);
Здається, більше рації має ТОмашівський, котрий пояснює дальший наступ Хмельницького причинами тактичного й практичного характеру (з наук. літ.);
Вогневу силу наших сухопутних військ становлять оперативно-тактичні й тактичні ракети (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)