тенор
те́нор
(італ. tenore, від лат. teneo – тримаю)
1. В середньовічній багатоголосій музиці – основний голос контрапунктного твору, що веде мелодію.
2. Високий чоловічий співацький голос.
3. Духовий музичний інструмент.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука