тироксин

тирокси́н

(від грец. θυρεός – щит і όξυς – їдкий, кислий)

гормон щитовидної залози. Стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин. Надмірне утворення Т. спричинює тиреотоксикоз.

Значення в інших словниках

1. тироксин — тирокси́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тироксин — ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози – амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин).  Словник української мови у 20 томах
3. тироксин — -у, ч. Гормон щитоподібної залози; амінокислота, що містить великий процент йоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тироксин — ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози — амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин).  Словник української мови в 11 томах