тироксин

ТИРОКСИ́Н, у, ч.

Гормон щитовидної залози – амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин).

Твердо встановлено, що взагалі при введенні тироксину (незалежно від дози) спостерігається підвищення основного обміну (з наук. літ.);

Тироксин – високоактивна сполука з широким спектром біологічної дії. Він впливає на перебіг окислювальних процесів у тканинах, на обмін білків, жирів, вуглеводів, води (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. тироксин — тирокси́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тироксин — тирокси́н (від грец. θυρεός – щит і όξυς – їдкий, кислий) гормон щитовидної залози. Стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин. Надмірне утворення Т. спричинює тиреотоксикоз.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. тироксин — -у, ч. Гормон щитоподібної залози; амінокислота, що містить великий процент йоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тироксин — ТИРОКСИ́Н, у, ч. Гормон щитовидної залози — амінокислота, що містить великий процент йоду (стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин).  Словник української мови в 11 томах