топографія

топогра́фія

(від грец. τόπος – місце, місцевість і ...графія)

1. Розділ геодезії, що розробляє методи знімання й зображення земної поверхні на планах і загальногеографічних картах великого масштабу.

2. Поверхня певної ділянки земної кулі.

Значення в інших словниках

1. топографія — топогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. топографія — [топограф'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. топографія — ТОПОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. Сьогодні курсанти другого взводу сидять у класі, і викладач топографії ..  Словник української мови у 20 томах
4. топографія — -ї, ж. 1》 Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. 2》 Сукупність географічних ознак певного населеного пункту, адміністративно-територіальної одиниці тощо. 3》 анат. Опис місця та розміщення окремих ділянок або органів стосовно один одного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. топографія — Топогра́фія, -фії, -фією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. топографія — ТОПОГРА́ФІЯ, ї. ж. 1. Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. Сьогодні курсанти другого взводу сидять у класі, і викладач топографії..  Словник української мови в 11 томах