топографія
ТОПОГРА́ФІЯ, ї, ж.
1. Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті.
Сьогодні курсанти другого взводу сидять у класі, і викладач топографії .. перевіряє, наскільки міцно засвоїли юнаки те, про що він читав їм узимку (І. Багмут).
2. Сукупність географічних ознак певного населеного пункту, адміністративно-територіальної одиниці тощо.
Розповідь про помсту Ольги деревлянам у 945 р., занесена в літопис, мабуть, в 60–70-х роках XI ст., містить деякі дані про стародавній Київ і його топографію (з наук. літ.);
Сучасна місячна картографія розвивається по трьох головних напрямах. Найбільш давній і розвинутий з них – топографія Місяця (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)