трасувати

трасува́ти

(франц. tracer – проводити, позначати)

провішувати, намічати віхами напрям дороги, каналу, лінії зв’язку (траси) за планом або за картою.

Значення в інших словниках

1. трасувати — трасува́ти 1 дієслово недоконаного і доконаного виду визначати трасу; летіти, залишаючи слід трасува́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду переводити гроші  Орфографічний словник української мови
2. трасувати — I -ую, -уєш. 1. Накреслювати трасу дороги, каналу, лінії зв’язку тощо. 2. Лишати видимий (світний або димовий) слід під час польоту (про кулі, снаряди). II -ую, -уєш. Виставляти переказний вексель – тратту.  Літературне слововживання
3. трасувати — (шлях) накреслювати (на землі) тичкувати, (- кулю) лишати слід <�хвіст>  Словник синонімів Караванського
4. трасувати — ТРАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що і без дод., спец. Визначати трасу (у 1 знач.). Дуже зручно трасувати за матеріалами аерофотозйомки. Можна також трасувати за стереомоделями місцевості (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. трасувати — I -ую, -уєш, недок. і док. 1》 перех. і без додатка, спец. Визначати трасу (у 1 знач.). 2》 неперех. Летіти, залишаючи світний або димний слід (перев. про трасуючі кулі, снаряди). II -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех., фін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трасувати — ТРАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. перех. і без додатка, спец. Визначати трасу (у 1 знач.). Дуже зручно трасувати за матеріалами аерофотозйомки. Можна також трасувати за стереомоделями місцевості (Інж. геод., 1959, 267). 2. неперех.  Словник української мови в 11 томах