трасувати
трасува́ти 1
дієслово недоконаного і доконаного виду
визначати трасу; летіти, залишаючи слід
трасува́ти 2
дієслово недоконаного і доконаного виду
переводити гроші
Орфографічний словник української мовитрасува́ти 1
дієслово недоконаного і доконаного виду
визначати трасу; летіти, залишаючи слід
трасува́ти 2
дієслово недоконаного і доконаного виду
переводити гроші
Орфографічний словник української мови