трепел

тре́пел

(нім. Tripel)

осадочна гірська порода, білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору. Складається переважно з дрібненьких кульок опалу та панцирів діатомів. Використовують у будівництві, нафтовій промисловості. Від назви м Тріполі в Лівії.

Значення в інших словниках

1. трепел — тре́пел іменник чоловічого роду порода  Орфографічний словник української мови
2. трепел — ТРЕ́ПЕЛ, у, ч., геол. Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається переважно з дрібненьких кульок аморфного кремнезему – опалу та невеликої кількості панцирів діатомових водоростей, зерен піску...  Словник української мови у 20 томах
3. трепел — -у, ч., геол. Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається перев. з дрібненьких кульок аморфного кремнезему.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трепел — ТРЕ́ПЕЛ геол. (гірська порода), КІЗЕЛЬГУ́Р.  Словник синонімів української мови
5. трепел — ТРЕ́ПЕЛ, у, ч., геол. Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається переважно з дрібненьких кульок аморфного кремнезему — опалу та невеликої кількості панцирів діатомових водоростей, зерен піску...  Словник української мови в 11 томах