трепел

тре́пел

(нім. Tripel)

осадочна гірська порода, білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору. Складається переважно з дрібненьких кульок опалу та панцирів діатомів. Використовують у будівництві, нафтовій промисловості. Від назви м Тріполі в Лівії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трепел — тре́пел іменник чоловічого роду порода Орфографічний словник української мови
  2. трепел — ТРЕ́ПЕЛ, у, ч., геол. Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається переважно з дрібненьких кульок аморфного кремнезему – опалу та невеликої кількості панцирів діатомових водоростей, зерен піску... Словник української мови у 20 томах
  3. трепел — -у, ч., геол. Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається перев. з дрібненьких кульок аморфного кремнезему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трепел — ТРЕ́ПЕЛ геол. (гірська порода), КІЗЕЛЬГУ́Р. Словник синонімів української мови
  5. трепел — ТРЕ́ПЕЛ, у, ч., геол. Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається переважно з дрібненьких кульок аморфного кремнезему — опалу та невеликої кількості панцирів діатомових водоростей, зерен піску... Словник української мови в 11 томах