трубадур
трубаду́р
(франц. troubadour, з прованс. trobador, від trober – вишукувати, віршувати)
1. Провансальський мандрівний поет-співець 12 – 13 ст.
2. Переносно – той, хто оспівує, прославляє щось. В сучасній літературі частіше вживається в іронічно-негативному значенні (напр., Т. імперіалізму).
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука