Словник синонімів Вусика

трубадур

див. письменник

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. трубадур — трубаду́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. трубадур — див. КОБЗАР; П. співець хвали, прославитель, панегірист, адепт.  Словник синонімів Караванського
  3. трубадур — Бандуриста, співак, сурмач, пісняр  Словник чужослів Павло Штепа
  4. трубадур — (від прованс. trobar — складати вірші) — провансальський мандрівний лицар — поет і співак ХІ — XIV ст., який оспівував кохання до чарівної дами, земні радощі, героїку хрестових походів. Мелодії пісень Т. близькі до народних.  Словник-довідник музичних термінів
  5. трубадур — ТРУБАДУ́Р, а, ч. 1. іст. Середньовічний провансальський поет-лірик і співець. Всередині [на килимі] був вишитий чорнявий трубадур-лицар.  Словник української мови у 20 томах
  6. трубадур — -а, ч. 1》 іст. Середньовічний провансальський поет-лірик і співець. 2》 перен. Взагалі поет, співець або той, хто прославляє, звеличує кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трубадур — трубаду́р (франц. troubadour, з прованс. trobador, від trober – вишукувати, віршувати) 1. Провансальський мандрівний поет-співець 12 – 13 ст. 2. Переносно – той, хто оспівує, прославляє щось. В сучасній літературі частіше вживається в іронічно-негативному значенні (напр., Т. імперіалізму).  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. трубадур — Трубаду́р, -ра; -ду́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. трубадур — ТРУБАДУ́Р, а, ч. 1. іст. Середньовічний провансальський поет-лірик і співець. Всередині [на килимі] був вишитий чорнявий трубадур-лицар.  Словник української мови в 11 томах