улус
улу́с
(тюрк., букв. – народ)
1. Назва стійбищ, поселень, феодальних державних утворень у народів Центральної і Середньої Азії та Сибіру.
2. Родова громада й належна їй земля у народів Центральної і Середньої Азії, Сибіру, а також у калмиків.
3. Адміністративно-територіальна одиниця в Якутії, що відповідала району (до 1926 p.).
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука