фонокардіографія

фонокардіогра́фія

(від фоно... і кардіографія)

графічний запис звукових явищ, зумовлених діяльністю серця. Здійснюють за допомогою приладу – фонокардіографа.

Значення в інших словниках

1. фонокардіографія — фонокардіогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фонокардіографія — -ї, ж. Метод дослідження серцево-судинної системи, що полягає у графічній реєстрації звукових явищ, викликаних діяльністю серця.  Великий тлумачний словник сучасної мови