формальний

форма́льний

(лат. formalis)

1. Пов’язаний з формою, її особливостями.

2. Вчинений за прийнятим, законним порядком.

3. Зроблений для форми, про людське око.

Значення в інших словниках

1. формальний — форма́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. формальний — (підхід) казенний; (відпис) для годиться; (- права) номінальний; (рапорт) офіційний; (- методи) формалістичний; (шпиг) справжній, дійсний.  Словник синонімів Караванського
3. формальний — [формал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. формальний — ФОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до форми (у 4, 5 знач.), зумовлений формою. Формальне мистецтво. 2. Який дотримується лише форми (у 6 знач.), відображає її, не беручи до уваги суті справи, справжнього стану речей; пройнятий формалізмом (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
5. формальний — -а, -е. 1》 Стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою. Формальна логіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. формальний — ОФІЦІ́ЙНИЙ (витриманий відповідно до правил), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ заст.; ФОРМА́ЛЬНИЙ (який ґрунтується на дотриманні формальностей). На офіційне звернення Цимбала молодший лейтенант попередливо відповів: — Будь ласка, будь ласка... (І.  Словник синонімів української мови
7. формальний — Форма́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. формальний — ФОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою. Форма́льна ло́гіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших; Форма́льна осві́та — в буржуазній педагогіці — напрям, прибічники якого вважають...  Словник української мови в 11 томах
9. формальний — рос. формальный 1. Здійснений, вчинений згідно з законом, існуючими правилами. нормами. 2. Переносно — зроблений для форми (проформи), про людське око, як-небудь.  Eкономічна енциклопедія