формальний

ОФІЦІ́ЙНИЙ (витриманий відповідно до правил), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ заст.; ФОРМА́ЛЬНИЙ (який ґрунтується на дотриманні формальностей). На офіційне звернення Цимбала молодший лейтенант попередливо відповів: — Будь ласка, будь ласка... (І. Багмут); В селі він зайшов зразу до сільради, з'ясував голові мету свого приїзду і, нарешті, показав офіціальне замовлення спілки (І. Микитенко); (Кай Летіцій (з урядовою повагою):) Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, що син твій знайдеться, як він живий (Леся Українка); — З переправи? — зустрів Самієв Хаєцького, не чекаючи формального рапорту (О. Гончар).

СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., ЧИ́СТИЙ розм., ФО́РМЕНИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ПРЯМИ́Й розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., ФОРМА́ЛЬНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше. — Юрій! — гукнув він, лежачи над струмком. — Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй! (О. Гончар); Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г. Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (Ірина Вільде); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Л. Дмитерко); Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І. Нечуй-Левицький); Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка); — Дозвольте доповісти, екселенц... Вся оця поліція — формені дармоїди (Ю. Яновський); — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д. Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. формальний — форма́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. формальний — (підхід) казенний; (відпис) для годиться; (- права) номінальний; (рапорт) офіційний; (- методи) формалістичний; (шпиг) справжній, дійсний.  Словник синонімів Караванського
3. формальний — [формал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. формальний — ФОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до форми (у 4, 5 знач.), зумовлений формою. Формальне мистецтво. 2. Який дотримується лише форми (у 6 знач.), відображає її, не беручи до уваги суті справи, справжнього стану речей; пройнятий формалізмом (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
5. формальний — -а, -е. 1》 Стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою. Формальна логіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. формальний — форма́льний (лат. formalis) 1. Пов’язаний з формою, її особливостями. 2. Вчинений за прийнятим, законним порядком. 3. Зроблений для форми, про людське око.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. формальний — Форма́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. формальний — ФОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою. Форма́льна ло́гіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших; Форма́льна осві́та — в буржуазній педагогіці — напрям, прибічники якого вважають...  Словник української мови в 11 томах
9. формальний — рос. формальный 1. Здійснений, вчинений згідно з законом, існуючими правилами. нормами. 2. Переносно — зроблений для форми (проформи), про людське око, як-небудь.  Eкономічна енциклопедія