філософ

філо́соф

(грец. φιλόσοφος)

1. Фахівець з філософії; мислитель, що розробляє світоглядні питання.

2. Переносно – спокійна, розсудлива людина, що не зважає на життєві невдачі.

Значення в інших словниках

1. філософ — філо́соф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. філософ — Мислитель, мудрець, ур. любомудр, жм. Соломон; ФР. теоретик; П. ЗН. мудраґель, мудрагелик; ЖМ. студент на відділі філософії.  Словник синонімів Караванського
3. філософ — ФІЛО́СОФ, а, ч. 1. Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. Його [Теокріта] ув'язнено за те, що він “ширив єресь”, проповідував думки грецьких філософів (Леся Українка); Я .. знав, що був колись на світі такий філософ Спіноза (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. філософ — -а, ч. 1》 Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. || розм. Студент філософського факультету у вищому навчальному закладі. 2》 перен., розм. Людина, схильна до абстрактних міркувань, роздумів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. філософ — ФІЛО́СОФ (фахівець з філософії), ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст.; МЕТАФІ́ЗИК заст. (той, хто переважно займається питаннями, що виходять за межі досліду). У Європі, серед греків розумніші люди, філософи (любомудри) стали навчати, що всі люди однакові (М.  Словник синонімів української мови
6. філософ — Філо́соф, -фа; -софи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. філософ — ФІЛО́СОФ, а, ч. 1. Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. Його [Теокріта] ув’язнено за те, що він «ширив єресь», проповідував думки грецьких філософів (Л. Укр., III, 1952, 728); Я..  Словник української мови в 11 томах